Доброго дня, Тетяно Олександрівно!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

За загальним правилом законодавство України встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини. Протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини (з дня смерті спадкодавця) спадкоємець має звернутися до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини. Якщо спадкоємець цього не зробить, він втратить право на спадщину (за певних умов матиме можливість продовжити строк на прийняття спадщини у судовому порядку, але то окрема процедура).

Виключення складають, зокрема, особи, які на час відкриття спадщини проживали разом зі спадкодавцем. Вказані особи приймають спадщину автоматично. Тобто, вони не мають подавати заяви про прийняття спадщини. Проте натомість протягом 6-місячного строку можуть відмовитися від спадщини – подати до нотаріуса заяву про відмову від спадщини.

З вашого питання не зрозуміло, чи Ви проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, чи ні. Якщо проживали (необхідно, щоб Ви були зареєстровані за однією адресою зі спадкодавцем), то Ви вважаєтеся такою, що прийняли спадщину автоматично.

Якщо не проживали – для прийняття спадщини Ви маєте подати відповідну заяву до нотаріуса.

На період дії воєнного стану внесені зміни до законодавства щодо перебігу строку для прийняття спадщини.

А саме: пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 164 установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється.

Це означає, що перебіг 6-місячного строку на прийняття спадщини у Вашому випадку:

• Почався з дня смерті спадкодавця
• Був зупинений 24.02.2022
• Поновиться з дня скасування або припинення воєнного стану в Україні

Отже, якщо Ви не подасте заяву про прийняття спадщини до кінця липня, Ви не втратите право на спадкування. Після припинення або скасування воєнного стану перебіг 6-місячного строку поновиться і Ви матимете час для звернення до нотаріуса. На випадок, якщо Ви повернетеся в Україну за часу дії воєнного стану, Ви також зможете подати заяву про прийняття спадщини, при чому – будь-якому нотаріусу на території України.

Доброго дня, Галино!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Станом на сьогоднішній день законодавча база щодо виплати компенсацій за пошкоджене або зруйноване майно ще в процесі розробки.

Окремі нормативно-правові акти вже прийняті і вступили в дію. Зокрема:

• Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 (далі за тексом – Порядок подання інформації) 

Проте найважливіший документ - законопроект «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» - прийнятий лише в першому читанні і зараз знаходиться на доопрацюванні.

Це основний документ щодо регулювання питань отримання компенсації. Радимо Вам слідкувати за станом його прийняття та набрання чинності за посиланням - https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39283

Але відсутність повної нормативної бази не означає, що Вам варто зволікати з діями зараз.

На даному етапі Вам важливо зробити наступне:

По-перше, направити відповідне повідомлення про пошкоджене майно. Згідно з Порядком надання інформації, Ви можете це зробити через портал Дія, через центр надання адміністративних послуг або будь-якого нотаріуса – незалежно від території Вашого перебування та місцезнаходження пошкодженого майна.

По-друге, впорядкувати всі документи, які підтверджують Ваше право власності на майно. Якщо документи знищені, втрачені, пошкоджені, - отримати їх дублікати.

По-третє, зафіксувати пошкодження майна. Це дуже важливий етап, адже від його правильності та повноти може залежати факт виплати Вам компенсації. Зафіксувати пошкодження варто всіма можливими варіантами: найголовніше – відповідними актами пошкодження, складеними працівниками Державної служби з надзвичайних ситуацій, місцевої влади, військової адміністрації. Також – зробити максимально детальний опис пошкоджень, відео та фотофіксацію пошкоджень. Радимо Вам визначити суму заподіяної шкоди – за допомогою звіту про оцінку майна або відповідного висновку експерта.

До моменту належної та повної фіксації пошкоджень не радимо Вам ремонтувати майно. Після того, як пошкодження зафіксовані всіма вищеперерахованими способами – можете здійснювати ремонт майна. При цьому радимо Вам зберігати оригінали всіх документів на підтвердження здійсненого ремонту та його вартості (чеки, квитанції, акти прийому-передачі).

Після того, як буде прийнято профільний вищезгаданий Закон, стане зрозуміла процедура виплати компенсацій, а отже – буде відомо, які подальші дії Вам треба буде вчинити, щоб отримати вказану компенсацію.

Доброго дня, Сергію!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Категорії осіб, які мають право перетинати кордон України в період дії військового стану, визначені Правилами перетинання державного кордону громадянами України, що затверджені Постановою Кабміну № 57 від 27.01.1995 (далі за текстом – Правила).

Відповідно до пункту 2-1 Правил, до таких категорій осіб входять, зокрема: особи  з інвалідністю I чи II групи - у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така  особа  з інвалідністю, дружини /чоловіка, повнолітніх сина/ доньки, їх дружини/ чоловіка (за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки та інвалідність).

Щодо необхідних документів.

Як зазначено в Правилах, Вам потрібні документи:

• що підтверджують родинні зв’язки між Вами та Вашою матір’ю
• що підтверджують інвалідність Вашої матері

Для підтвердження родинних зв’язків необхідні документи: паспорт Вашої матері (внутрішній або для виїзду закордон); Ваш паспорт (внутрішній або для виїзду закордон); Ваше свідоцтво про народження.

Для підтвердження інвалідності необхідні документи: довідка до акта огляду медико-соціальною  експертною  комісією або посвідчення інваліда, в яких зазначено групу та причину інвалідності.

Таким чином, Ви маєте право для перетину кордону України у ролі супроводу для Вашої матері – інваліда І групи. У випадку наявності всіх необхідних документів – до Вас від представників прикордонної служби не має виникнути питань.

Доброго дня, Анастасіє!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Маючи лише копію нотаріального договору купівлі-продажу нерухомості, Ви не зможете продати Вашу квартиру.

Проте це не означає, що Ви взагалі не зможете реалізувати своє право на продаж нерухомості, як власник. Просто для цього треба вчинити додаткові дії. А саме: відновити втрачені документи.

Як це зробити?

У Вашому випадку мова йде про відновлення втраченого договору-купівлі продажу квартиру. Ви не надали інформації, чи зберігся у Вас технічний паспорт на квартиру. Якщо ні – Вам його також треба зробити. Це досить просто – Вам потрібно звернутися до будь-якого БТІ і замовити відповідну послугу.

Щодо відновлення договору купівлі-продажу. Те, що у вас є копія договору купівлі-продажу, - це дуже добре. Адже Ви маєте інформацію про те, який нотаріус посвідчував договір. Саме до цього нотаріуса Ви маєте звернутися, щоб отримати дублікат договору.

Відповідно до статті 53 Закону України «Про нотаріат», у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом, за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом видається дублікат втраченого або зіпсованого документа.

Таким чином, алгоритм дій у Вашому випадку наступний:

• З’ясувати, який нотаріус посвідчував договір купівлі-продажу квартири
• Звернутися до цього нотаріуса та отримати дублікат договору
• Звернутися до будь-якого БТІ для виготовлення технічного паспорту на квартиру (якщо техпаспорт також втрачений)
• За наявності техпаспорту на квартиру і дублікату договору купівлі-продажу - організовувати продаж квартири

Звертаємо увагу, що на період дії воєнного стану продаж квартири може бути здійснено лише через нотаріуса, який включений до спеціального Переліку, відповідно до місця розташування майна. Надаємо посилання на вказаний Перелік 

Доброго дня, Михайло!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

У вашому випадку треба вирішити два ключових питання:

1. Чи може чоловік (що має на утриманні 3-х неповнолітніх дітей) виїхати закордон, не супроводжуючи цих дітей. Тобто коли діти уже закордоном.
2. Якими документами підтвердити факт того, що діти перебувають на Вашому утриманні.

Щодо першого питання відповідь ствердна - так, чоловік може виїхати закордон в описаному випадку.

Такого висновку доходимо, керуючись, зокрема, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, далі – Правила, а також Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», далі також – Закон.

А саме: вказані Правила визначають підстави, за наявності яких особи можуть перетинати кордон України у випадку воєнного стану. Зокрема, умовно можна виділити 2 великі групи таких підстав:

• Підстави, пов’язані із супроводженням спеціальних категорій осіб (супроводження інвалідів, хворих дітей тощо); тобто військовозобов’язаний чоловік може перетинати кордон як супроводжуюча особа;
• Підстави, НЕ пов’язані із супроводженням спеціальних категорій осіб; тобто військовозобов’язаний чоловік може перетинати кордон не як супроводжуюча особа, а самостійно.

Пунктом 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України зазначено: у  разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та  2-2  цих Правил (примітка – це пункти щодо супроводження), також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. 

Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації визначено статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Серед таких осіб визначені, зокрема: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років.

Отже, ані Правила, ані Закон - щодо підстави наявності 3-х дітей на утриманні - не містить додаткових умов для перетину кордону за цією підставою (зокрема, у вигляді присутності всіх трьох дітей на кордоні із особою, яка перетинає кордон).

Таким чином, виїзд закордон чоловіка, на утриманні якого перебуває 3-є дітей, без супроводження таких дітей – є юридично обґрунтованим.

Проте варто взяти до уваги, що, приймаючи рішення про надання дозволу у перетині кордону, прикордонна служба звертатиме увагу також на «логічні» обставини, за яких чоловік бажає перетнути кордон. Виїзд чоловіка закордон за умови, що його діти вже перебувають за кордоном, очевидно, мають «логічну» основу. На нашу думку, за такої умови проблем не має виникнути.

Щодо другого питання, тут є деякі нюанси. А саме: прикордонна служба, як правило, керується чіткими формальними приписами. Ці формальні приписи, на жаль, не завжди є повними та вичерпними. На разі така ситуація склалася у питанні, за наявності яких обставин вважається, що діти перебувають на утриманні чоловіка.

Зокрема, прикордонна служба керується такими рекомендаціями - за посиланням.

В даних рекомендаціях зазначено, зокрема, перелік документів, які має надати чоловік, щоб підтвердити факт утримання дітей. Такими документами визначені:

1) свідоцтва про народження дітей (трьох і більше);

2) свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір’ю дітей (трьох і більше

або

рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком

або

рішення суду про розірвання шлюбу та рішення органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей з батьком.

3) посвідчення батька багатодітної сім’ї.

Очевидно, що такий перелік документів не є вичерпним. Адже чоловік (і жінка) зобов'язаний утримувати дітей не тільки тоді, коли місце їхнього проживання визначено із чоловіком. Тому даний перелік явно некоректний. Проте іншого наразі державна прикордонна служба не визначила.

Тому, на жаль, у подібних ситуаціях можлива певна доля суб’єктивності з боку прикордонної служби. І різні особи можуть оцінювати дану ситуацію по-різному.

Ми рекомендуємо Вам зв’язатися у телефонному режимі із прикордонною службою на тому пропуску, через який Ви плануєте перетинати кордон, – для отримання консультації.

Нижче надаємо контакти:

• (033) 272 09 20 – Волинський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Волинської області – пункти пропуску Ягодин, Устилуг);
• (032) 239 01 23 – Львівський прикордонний загін (кордон з Польщею у межах Львівської області – пункти пропуску Угринів, Рава-Руська, Грушів, Краківець, Шегині, Смільниця );
• (067) 181 42 67 – Чопський прикордонний загін (кордон зі Словаччиною, Угорщиною – пункти пропуску Малий Березний, Ужгород, Малі Селменці, Тиса);
• (031) 313 82 61 – Мукачівський прикордонний загін (кордон з Угорщиною, Румунією – Лужанка, Вилок, Косино, Дзвінкове, Дякове, Солотвино);
• (037) 259 19 49 – Чернівецький прикордонний загін (кордон з Румунією, Молдовою у межах Чернівецької області – пункти пропуску Порубне, Мамалига, Росошани, Кельменці, Сокиряни);
• (043) 376 01 41 – Могилів-Подільський прикордонний загін – (кордон з Молдовою у межах Вінницької області);
• (032) 275 62 90 – Західне регіональне управління.

Доброго дня, Інно!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Виїзд за межі України не створює для Вас обов’язку закривати ФОП. Ви можете це зробити, але не зобов’язані.

Важливо, що Ви перебуваєте на 3-й групі спрощеної системи оподаткування. За такої умови Ви маєте право надавати послуги як замовникам з України, так і замовникам за її межами. Звичайно, розрахунки в операціях із замовниками як із України, так із замовниками з інших країн Ви маєте здійснювати через рахунок ФОП, відкритий в українському банку. Також варто мати на увазі, що виїзд закордон не позбавляє Вас обов’язків, передбачених Податковим кодексом України для ФОПів 3-ї групи.

А саме: складати і подавати звітність та сплачувати податки в Україні.

В той же час звертаємо Вашу увагу, що на період дії воєнного стану законодавець дещо послабив податкові вимоги, зокрема, і для ФОПів 3-ї групи. А саме: надав можливість обрання/переходу на спрощену систему оподаткування - третю групу платника єдиного податку з особливостями оподаткування, встановленими Підрозділом 8 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі за текстом - 3 група єдиного податку з особливостями оподаткування).

Ставка єдиного податку для платників податків, що обрали 3 групу платника єдиного податку з особливостями оподаткування встановлюється в розмірі 2 % від доходу.

Для переходу на 3 групу єдиного податку з особливостями ФОП має подати до податкового органу відповідну заяву. Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 року № 308 (F/J0102003 - в Електронному кабінеті). При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Заява може подаватися у паперовій формі або засобами електронного зв'язку в електронній формі. Тобто, подати таку заяву можна і перебуваючи закордоном.

Суб'єкт господарювання вважається платником єдиного податку 3-ї групи з особливостями: з 1 квітня 2022 року - у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року; з наступного робочого дня після подання заяви - у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Варто також розуміти, що перехід на вищеописану систему зі зменшеною ставкою оподаткування не є обов’язковим. Ви як ФОП 3-ї групи можете продовжувати здійснювати діяльність, подавати звітність і сплачувати податки в тому порядку, як Ви здійснювали це до введення воєнного стану.

Доброго дня, Ларисо!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

На сьогоднішній день припинити підприємницьку діяльність (закрити ФОП) можна двома шляхами: онлайн та офлайн.

Для того, щоб закрити ФОП онлайн – скористайтеся відповідною послугою на порталі Дія.

Звертаємо увагу, що для того, щоб скористатися відповідною послугою на порталі Дія, необхідно мати діючий електронний підпис. Процес подання заяви в Дія дуже простий. Після реєстрації чи авторизації на порталі оберіть послугу «Закриття ФОП», далі - перевірте коректність всіх даних, підпишіть заяву електронним ключем та надішліть до реєстратора. Реєстратор має перевірити Ваші дані та вности запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) протягом 24 годин. Також інформація про припинення підприємницької діяльності буде надіслана до податкового органу.

Також звертаємо Вашу увагу, що після внесення запису до ЄДР, Ви маєте сплатити податки, включаючи за місяць, в якому ви закрили ФОП, та подати ліквідаційні звіти.

Для того, щоб зактири ФОП офлайн – необхідно подати заяву про закриття ФОП до будь-якого центру надання адміністративних послуг без прив'язки до місця реєстрації.

Таким чином, для закриття ФОП Вам немає потреби їхати до Києва. Ви можета зробити це онлайн (відповідно – незалежно від місця перебування) або офлайн у найближчому до Вас центрі надання адміністративних послуг.

Доброго дня, Ірино!

Щодо Вашого питання повідомляємо наступну інформацію.

У статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено, що роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Таким чином, ключовим є питання: чи залучені Ви до робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Визначити це допоможуть такі нормативні акти.

По-перше, Закон України "Про об’єкти критичної інфраструктури". Відповідно до пункту 13 статті 1 вказаного закону, об’єкти критичної інфраструктури – це об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

По-друге, Перелік секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 09.10.2020. 

Якщо Ви залучені до надання послуг із вищевказаного переліку, значить як зазначено у статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", Ви "залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури". У такому випадку роботодавець може відмовити Вам у наданні, зокрема, щорічної основної відпустки.

Якщо Ви НЕ залучені до надання послуг із вищевказаного переліку, значить Ви НЕ "залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури", а отже відмова роботодавця у наданні Вам відпустки у такому випадку буде незаконною.

Доброго дня, Ігоре Миколайовичу!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Станом на сьогодні відновлено роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі також – Реєстр нерухомості), Постановою Кабінету Міністрів України № 480 від 19.04.2022, що набрала законної сили 28.04.2022.

Тобто з 28.04.2022 знову запрацював Реєстр нерухомості, а отже – купівля і продаж нерухомого майна, зокрема житла, знову стали можливими.

Проте звертаємо Вашу увагу на певні обмеження  щодо купівлі-продажу нерухомості в умовах воєнного стану.

Зазначимо основні з таких обмежень та особливостей регулювання.

1. Як і раніше, операції купівлі-продажу нерухомості мають здійснюватися у нотаріальному порядку. Але тепер не всі нотаріуси мають право проводити операції купівлі-продажу нерухомого майна. А лише ті, що включені до спеціального Переліку, який складає Міністерство юстиції України. Даний Перелік нотаріусів доступний на сайті Мін’юсту та періодично оновлюється 

2. Діє територіальний принцип угод щодо нерухомого майна. Продаж житла, розташованого в м. Київ, може бути оформлено у нотаріуса, що здійснює діяльність по м. Києву. Радимо Вам відвідати сайт Мін’юсту, обрати нотаріуса із Переліку по місту Києву (Перелік організовано за територіями) та звернутися до нотаріуса для організації процедури продажу майна.

3. Заборонено продаж нерухомості за довіреністю. Тобто Ви як продавець маєте особисто брати участь в операції купівлі-продажу житла.
4. Заборонено продаж нерухомого майна, якщо право власності на нього було набуте менше, ніж місяць тому (крім випадків, якщо право на майно набуте у порядку спадкування або в результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності).

Наразі це основні обмеження щодо продажу житла, детальніше із ними можна ознайомитися в Постанові Кабінету Міністрів України № 209 від 06.03.2022 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану".

Доброго дня, Дмитре!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

У вашому випадку мова йде про оформлення дистанційної роботи із працівниками. На сьогодні це врегульовано статтею 60² Кодексу законів про працю України. Відповідно до вказаної статті, дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Законодавець не обмежує місце виконання роботи. А отже працівники можуть знаходитися  в будь-якому місці – в Україні чи закордоном.

За загальним правилом умови дистанційної роботи визначаються роботодавцем та працівником у відповідному письмовому договорі. Проте стаття 60² Кодексу законів про працю України має винятки із даного правила. Відповідно до частини 11 вказаної статті, зокрема, у разі виникнення загрози збройної агресії дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Таким чином, в умовах, що склалися сьогодні, дистанційна робота може бути запроваджена в компанії відповідним наказом (розпорядженням). При чому, дистанійна робота може запроваджуватися щодо окремих (не всіх) працівників. Перелік таких працівників необхідно навести у наказі (розпорядженні), а також ознайомити цих працівників із наказом (розпорядженням). Щодо форми ознайомлення працівників із наказом (розпорядженням), за загальним правилом працівник ознайомлюється із оригіналом наказу (розпорядження) під особистий розпис. В сьогоднішніх умовах, коли фізична присутність працівника та ознайомлення його з оригіналом наказу (розпорядження) не є можливим, рекомендуємо ознайомити працівника із наказом (розпорядженням) шляхом використання доступних електронно-цифрових технологій та зафіксувати факт ознайомлення (листування, внутрішня електронна система документообігу тощо).

Доброго дня, Світлано!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Постановка на облік як внутрішньо переміщеної особи не позбавляє Вас прав та гарантій, пов’язаних із безробіттям. Тобто Ви маєте право одночасно перебувати на обліку як внутрішньо переміщена особа і отримувати відповідні виплати, і перебувати на обліку у центрі зайнятості як безробітна особа (якщо Ви втратили роботу) і отримувати допомогу по безробіттю.

Вказані гарантії закріплені, зокрема, статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Звертаємо Вашу увагу, що на період дії воєнного стану процедура постановки на облік у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю значно спрощена.

Зокрема, стати на облік у центрі зайнятості Ви можете як шляхом безпесереднього відвідування найближчого до Вас центру зайнятості, а також шляхом використання сервісу «Дія».  

Якщо Ви не маєте можливості надати документи, що підтверджують періоди трудової діяльності, страхового стажу, розміру заробітної плати, Ви можете отримати статус безробітного і без цих документів. Інформацію щодо вас центр зайнятості отримає із відповідних реєстрів.

Якщо трудовий договір із Вами офіційно не розірвано (не оформлені відповідні документи про Ваше звільнення), це також не перешкоджає Вам стати на облік у центрі зайнятості. У такому випадку Ви маєте ініціювати розірвання трудового договору. А саме: подати до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору. Про таку заяву центр зайнятості повідомляє роботодавця, податковий орган, територіальний орган Пенсійного фонду України. Трудовий договір за такою процедурою вважається розірваним з наступного дня після дня подання вищевказаної заяви.

Також звертаємо Вашу увагу, що згідно із останніми змінами в законодавстві допомога по безробіттю на період дії воєнного стану призначається з першого дня надання статусу безробітного. 

Доброго дня, Олено!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Умови та порядок отримання виплат внутрішньо переміщеними особами визначені Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 (далі за текстом – Порядок надання допомоги).

Мова йде про щомісячну допомогу на  кожну внутрішньо переміщену особу: 3000 грн. – на дітей та осіб з інвалідністю; 2000 грн. – на всіх інших осіб.

Враховуючи зміни до Порядку надання допомоги, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 16.04.2022, правила та умови отримання вказаних виплат – за травень (порівняно із березнем і квітнем), дійсно, відрізняються.

А саме: якщо говорити про виплати за березень і квітень, то вони підлягають виплаті особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 (далі – Перелік територій 1, переглянути даний перелік Ви можете за посиланням).

Якщо ж говорити про травень, то виплати за цей місяць надаються особам:

• у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження;
• які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя;
• які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); при цьому Перелік таких територіальних громад затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій, перелік не є постійним, до нього вносяться зміни з огляду на актуальну ситуацію (далі – Перелік територій 2, переглянути даний перелік Ви можете за посиланням). 

Таки чином, для травня місяця змінилася підстава отримання виплат, а саме: необхідною є умова не переміщення із території, визначеної Переліком територій 1, а необхідною є умова – переміщення особи із території, визначеної Переліком територій 2.

Місто Ірпінь знаходиться на території, включеної до Переліку територій 1, але не знаходиться на території, визначеної Переліком територій 2. З огляду на це (якщо Ви не маєте підстави – зруйнування житла або непридатність його для проживання внаслідок пошкодження) – у травні Ви, на жаль, не маєте підстав для отримання вищевказаних виплат.

Доброго дня, Ларисо!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Законодавство України не визначає винятків, із якими категоріями працівників не можна призупиняти дію трудового договору. Тобто закон не обмежує права роботодавця призупинити трудовий договір із мобілізованим працівником.

Проте призупинення дії трудового договору із мобілізованим працівником не позбавляє роботодавця обов’язку виконувати вимоги статті 119 Кодексу законів  про працю України. А саме, відповідно до частини 3 вказаної статті, за працівниками, зокрема, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Звертаємо увагу, що середній заробіток мобілізованим працівникам роботодавець має виплачувати у строки, передбачені для виплати заробітної плати в загальному порядку.

Таким чином, хоча роботодавець і може призупинити дію трудового договору із мобілізованим працівником, але це не позбавляє його обов’язку виплачувати  мобілізованому працівнику середній заробіток.

Доброго дня, Анастасіє!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Як до часу введення воєнного стану в Україні, так і після - роботодавець не мав і не має права змушувати працівника писати заяву про звільнення або заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.

Роботодавець надає працівнику відпустку без збереження заробітної плати – лише за добровільної ініціативи працівника (тобто за відповідною добровільною заявою працівника). Примус із боку роботодавця написати подібну заяву є протиправним. Такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 172 Кримінального кодексу України «Грубе порушення законодавства про працю». З приводу таких протиправних дій роботодавця Ви можете звернутися до правоохоронних органів (органів Національної поліції України).

Дійсно, чимало роботодавців та працівників застосовують механізм відпусток без збереження заробітної плати як тимчасовий вихід зі складної фінансової ситуації за поточних умов. Такий механізм у порівнянні зі звільненням, наприклад, може бути вигідним для працівника за умови, якщо працівник бажає зберегти поточне місце роботи  і не бажає ставати на облік у центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю (адже це можливо тільки за умови звільнення з роботи).

В той же час звертаємо Вашу увагу, що на період воєнного стану діє спеціальний механізм – призупинення дії трудового договору. Даний механізм передбачений статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин  в умовах  воєнного стану».

Призупинення дії трудового договору може відбуватися як за ініціативою працівника, так і за ініціативою роботодавця, щодо буть-якого працівника. Єдиною умовою для такого механізму є: військова агресія проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Наслідками застосування даного механізму для працівника є: збереження робочого місця (трудовий договір не розривається, а лише призупиняє дію на певний час), заробітна плата на період призупинення не виплачується працівнику. Проте частиною 3 вищевказаної статті 13 передбачено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Фактично наслідки для працівника від відпустки без збереження зарплати і призупинення дії трудового договору – майже ідентичні. Окрім можливості при призупиненні стягнути відшкодування заробітної плати за рахунок держави-агресора. Але це, звісно, буде окрема складна і тривала процедура.

Звертаємо на це Вашу увагу, адже хоча примусити Вас написати заяву про відпустку без збереження зарплати роботодавець не може, проте він може застосувати механізм призупинення дії трудового договору. Єдине застереження при цьому - роботодавець може правомірно застосувати механізм призупинення лише у випадку, якщо він не має можливості надавати Вам роботу через військову агресію. Тобто не через відсутність чи зменшення замовлень, а саме через військову агресію (наприклад, пошкодження виробничих потужностей, відсутність доступу до виробничих потужностей, які знаходяться на окупованих територіях тощо). Якщо ж роботодавець фактично не втратив можливості надавати Вам роботу, призупинення трудового договору за ініціативою роботодавця буде неправомірним. Це може стати підставою для Вашого звернення до органів Держпраці або правоохоронних органів.

Доброго дня, Марино!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

За загальним правилом, щоб прийняти спадщину, спадкоємець має звернутися до нотаріуса із відповідною заявою:

• за місцем відкриття спадщини (тобто за місцем смерті спадкодавця)
• протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини

Якщо спадкоємець на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем, заяву для прийняття спадщини подавати не треба. У такому випадку спадкоємець автоматично приймає спадщину (якщо від неї не відмовляється відповідною заявою).

У питанні Ви не зазначили, чи проживали Ви разом із батьком. Якщо проживали – то заяву про прийняття спадщини Вам подавати не потрібно. Якщо не проживали – Ви маєте подати відповідну заяву до нотаріуса.

Як це зробити за нинішніх умов?

На сьогодні Кабінет Міністрів України постановою № 164 від 28.02.2022 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" вніс зміни у загальні правила, що регулюють, зокрема, питання прийняття спадщини.

Так, пунктом 3 постанови КМУ  № 164 від 28.02.2022 установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється.

У Вашому випадку це означає, що перебіг 6-місячного строку для прийняття спадщини зупинився 24 лютого 2022 року і продовжиться після того, як режим воєнного стану в Україні буде припинено/скасовано. Тобто строк для прийняття спадщини закінчиться не у червні, а приблизно через 3 місяці після припинення/скасування воєнного стану в Україні. Ми не знаємо точної дати відкриття спадщини, тому не маємо можливості надати Вам точну інформацію, скільки днів після припинення/скасування воєнного стану ще триватиме строк для прийняття спадщини у Вашому випадку.

Крім цього важливими є зміни, внесені до підпункту 2.1 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. А саме: вказаним підпунктом визначено, що в умовах воєнного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Для Вас це означає, що в умовах воєнного стану Ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса України із заявою про прийняття спадщини. На підставі даної заяви нотаріус повинен відкрити спадкову справу і вчинити всі дії, які від нього вимагає закон.

Тобто щодо прийняття спадщини Ви маєте два варіанти:

• не чекати припинення/скасування воєнного стану і звернутися до будь-якого нотаріуса України із заявою про прийняття спадщини (на нашу думку, цей варіант є більш прийнятним; щоб не втрачати час, якщо зараз є можливість відкрити спадкову справу, надати нотаріусу всі необхідні документи та інформацію щодо майна спадкодавця);
• чекати припинення/скасування воєнного стану і уже потім звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою при прийняття спадщини.

В той же час звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пункту 3 вищезазначеної постанови КМУ  № 164 від 28.02.2022: свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

У Вашій ситуації це означає: хоча заяву про прийняття спадщини Ви можете подати зараз будь-якому нотаріусу, проте свідоцтво про право на спадщину (як фінальний документ оформлення спадщини) Ви зможете отримати лише після закінчення строку для прийняття спадщини. Тобто після того, як воєнний стан буде скасовано/припинено, зупинений строк на прийняття спадщини відновиться (автоматично) і закінчиться (у вашому випадку – це приблизно 3 місяці після скасування/припинення воєнного стану), - лише тоді Вам буде видано свідоцтво про право на спадщину.