Доброго дня, Ірино!

Щодо Вашого питання повідомляємо наступну інформацію.

У статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено, що роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Таким чином, ключовим є питання: чи залучені Ви до робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Визначити це допоможуть такі нормативні акти.

По-перше, Закон України "Про об’єкти критичної інфраструктури". Відповідно до пункту 13 статті 1 вказаного закону, об’єкти критичної інфраструктури – це об’єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.

По-друге, Перелік секторів (підсекторів), основних послуг критичної інфраструктури держави, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1109 від 09.10.2020. 

Якщо Ви залучені до надання послуг із вищевказаного переліку, значить як зазначено у статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", Ви "залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури". У такому випадку роботодавець може відмовити Вам у наданні, зокрема, щорічної основної відпустки.

Якщо Ви НЕ залучені до надання послуг із вищевказаного переліку, значить Ви НЕ "залучені до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури", а отже відмова роботодавця у наданні Вам відпустки у такому випадку буде незаконною.

Доброго дня, Ігоре Миколайовичу!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Станом на сьогодні відновлено роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі також – Реєстр нерухомості), Постановою Кабінету Міністрів України № 480 від 19.04.2022, що набрала законної сили 28.04.2022.

Тобто з 28.04.2022 знову запрацював Реєстр нерухомості, а отже – купівля і продаж нерухомого майна, зокрема житла, знову стали можливими.

Проте звертаємо Вашу увагу на певні обмеження  щодо купівлі-продажу нерухомості в умовах воєнного стану.

Зазначимо основні з таких обмежень та особливостей регулювання.

1. Як і раніше, операції купівлі-продажу нерухомості мають здійснюватися у нотаріальному порядку. Але тепер не всі нотаріуси мають право проводити операції купівлі-продажу нерухомого майна. А лише ті, що включені до спеціального Переліку, який складає Міністерство юстиції України. Даний Перелік нотаріусів доступний на сайті Мін’юсту та періодично оновлюється 

2. Діє територіальний принцип угод щодо нерухомого майна. Продаж житла, розташованого в м. Київ, може бути оформлено у нотаріуса, що здійснює діяльність по м. Києву. Радимо Вам відвідати сайт Мін’юсту, обрати нотаріуса із Переліку по місту Києву (Перелік організовано за територіями) та звернутися до нотаріуса для організації процедури продажу майна.

3. Заборонено продаж нерухомості за довіреністю. Тобто Ви як продавець маєте особисто брати участь в операції купівлі-продажу житла.
4. Заборонено продаж нерухомого майна, якщо право власності на нього було набуте менше, ніж місяць тому (крім випадків, якщо право на майно набуте у порядку спадкування або в результаті визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності).

Наразі це основні обмеження щодо продажу житла, детальніше із ними можна ознайомитися в Постанові Кабінету Міністрів України № 209 від 06.03.2022 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану".

Доброго дня, Дмитре!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

У вашому випадку мова йде про оформлення дистанційної роботи із працівниками. На сьогодні це врегульовано статтею 60² Кодексу законів про працю України. Відповідно до вказаної статті, дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Законодавець не обмежує місце виконання роботи. А отже працівники можуть знаходитися  в будь-якому місці – в Україні чи закордоном.

За загальним правилом умови дистанційної роботи визначаються роботодавцем та працівником у відповідному письмовому договорі. Проте стаття 60² Кодексу законів про працю України має винятки із даного правила. Відповідно до частини 11 вказаної статті, зокрема, у разі виникнення загрози збройної агресії дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи.

Таким чином, в умовах, що склалися сьогодні, дистанційна робота може бути запроваджена в компанії відповідним наказом (розпорядженням). При чому, дистанійна робота може запроваджуватися щодо окремих (не всіх) працівників. Перелік таких працівників необхідно навести у наказі (розпорядженні), а також ознайомити цих працівників із наказом (розпорядженням). Щодо форми ознайомлення працівників із наказом (розпорядженням), за загальним правилом працівник ознайомлюється із оригіналом наказу (розпорядження) під особистий розпис. В сьогоднішніх умовах, коли фізична присутність працівника та ознайомлення його з оригіналом наказу (розпорядження) не є можливим, рекомендуємо ознайомити працівника із наказом (розпорядженням) шляхом використання доступних електронно-цифрових технологій та зафіксувати факт ознайомлення (листування, внутрішня електронна система документообігу тощо).

Доброго дня, Світлано!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Постановка на облік як внутрішньо переміщеної особи не позбавляє Вас прав та гарантій, пов’язаних із безробіттям. Тобто Ви маєте право одночасно перебувати на обліку як внутрішньо переміщена особа і отримувати відповідні виплати, і перебувати на обліку у центрі зайнятості як безробітна особа (якщо Ви втратили роботу) і отримувати допомогу по безробіттю.

Вказані гарантії закріплені, зокрема, статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Звертаємо Вашу увагу, що на період дії воєнного стану процедура постановки на облік у центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю значно спрощена.

Зокрема, стати на облік у центрі зайнятості Ви можете як шляхом безпесереднього відвідування найближчого до Вас центру зайнятості, а також шляхом використання сервісу «Дія».  

Якщо Ви не маєте можливості надати документи, що підтверджують періоди трудової діяльності, страхового стажу, розміру заробітної плати, Ви можете отримати статус безробітного і без цих документів. Інформацію щодо вас центр зайнятості отримає із відповідних реєстрів.

Якщо трудовий договір із Вами офіційно не розірвано (не оформлені відповідні документи про Ваше звільнення), це також не перешкоджає Вам стати на облік у центрі зайнятості. У такому випадку Ви маєте ініціювати розірвання трудового договору. А саме: подати до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору. Про таку заяву центр зайнятості повідомляє роботодавця, податковий орган, територіальний орган Пенсійного фонду України. Трудовий договір за такою процедурою вважається розірваним з наступного дня після дня подання вищевказаної заяви.

Також звертаємо Вашу увагу, що згідно із останніми змінами в законодавстві допомога по безробіттю на період дії воєнного стану призначається з першого дня надання статусу безробітного. 

Доброго дня, Олено!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Умови та порядок отримання виплат внутрішньо переміщеними особами визначені Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 (далі за текстом – Порядок надання допомоги).

Мова йде про щомісячну допомогу на  кожну внутрішньо переміщену особу: 3000 грн. – на дітей та осіб з інвалідністю; 2000 грн. – на всіх інших осіб.

Враховуючи зміни до Порядку надання допомоги, внесені Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 16.04.2022, правила та умови отримання вказаних виплат – за травень (порівняно із березнем і квітнем), дійсно, відрізняються.

А саме: якщо говорити про виплати за березень і квітень, то вони підлягають виплаті особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 (далі – Перелік територій 1, переглянути даний перелік Ви можете за посиланням).

Якщо ж говорити про травень, то виплати за цей місяць надаються особам:

• у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження;
• які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя;
• які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні); при цьому Перелік таких територіальних громад затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій, перелік не є постійним, до нього вносяться зміни з огляду на актуальну ситуацію (далі – Перелік територій 2, переглянути даний перелік Ви можете за посиланням). 

Таки чином, для травня місяця змінилася підстава отримання виплат, а саме: необхідною є умова не переміщення із території, визначеної Переліком територій 1, а необхідною є умова – переміщення особи із території, визначеної Переліком територій 2.

Місто Ірпінь знаходиться на території, включеної до Переліку територій 1, але не знаходиться на території, визначеної Переліком територій 2. З огляду на це (якщо Ви не маєте підстави – зруйнування житла або непридатність його для проживання внаслідок пошкодження) – у травні Ви, на жаль, не маєте підстав для отримання вищевказаних виплат.

Доброго дня, Ларисо!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Законодавство України не визначає винятків, із якими категоріями працівників не можна призупиняти дію трудового договору. Тобто закон не обмежує права роботодавця призупинити трудовий договір із мобілізованим працівником.

Проте призупинення дії трудового договору із мобілізованим працівником не позбавляє роботодавця обов’язку виконувати вимоги статті 119 Кодексу законів  про працю України. А саме, відповідно до частини 3 вказаної статті, за працівниками, зокрема, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Звертаємо увагу, що середній заробіток мобілізованим працівникам роботодавець має виплачувати у строки, передбачені для виплати заробітної плати в загальному порядку.

Таким чином, хоча роботодавець і може призупинити дію трудового договору із мобілізованим працівником, але це не позбавляє його обов’язку виплачувати  мобілізованому працівнику середній заробіток.

Доброго дня, Анастасіє!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

Як до часу введення воєнного стану в Україні, так і після - роботодавець не мав і не має права змушувати працівника писати заяву про звільнення або заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати.

Роботодавець надає працівнику відпустку без збереження заробітної плати – лише за добровільної ініціативи працівника (тобто за відповідною добровільною заявою працівника). Примус із боку роботодавця написати подібну заяву є протиправним. Такі дії можуть бути кваліфіковані за статтею 172 Кримінального кодексу України «Грубе порушення законодавства про працю». З приводу таких протиправних дій роботодавця Ви можете звернутися до правоохоронних органів (органів Національної поліції України).

Дійсно, чимало роботодавців та працівників застосовують механізм відпусток без збереження заробітної плати як тимчасовий вихід зі складної фінансової ситуації за поточних умов. Такий механізм у порівнянні зі звільненням, наприклад, може бути вигідним для працівника за умови, якщо працівник бажає зберегти поточне місце роботи  і не бажає ставати на облік у центрі зайнятості та отримувати допомогу по безробіттю (адже це можливо тільки за умови звільнення з роботи).

В той же час звертаємо Вашу увагу, що на період воєнного стану діє спеціальний механізм – призупинення дії трудового договору. Даний механізм передбачений статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин  в умовах  воєнного стану».

Призупинення дії трудового договору може відбуватися як за ініціативою працівника, так і за ініціативою роботодавця, щодо буть-якого працівника. Єдиною умовою для такого механізму є: військова агресія проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Наслідками застосування даного механізму для працівника є: збереження робочого місця (трудовий договір не розривається, а лише призупиняє дію на певний час), заробітна плата на період призупинення не виплачується працівнику. Проте частиною 3 вищевказаної статті 13 передбачено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Фактично наслідки для працівника від відпустки без збереження зарплати і призупинення дії трудового договору – майже ідентичні. Окрім можливості при призупиненні стягнути відшкодування заробітної плати за рахунок держави-агресора. Але це, звісно, буде окрема складна і тривала процедура.

Звертаємо на це Вашу увагу, адже хоча примусити Вас написати заяву про відпустку без збереження зарплати роботодавець не може, проте він може застосувати механізм призупинення дії трудового договору. Єдине застереження при цьому - роботодавець може правомірно застосувати механізм призупинення лише у випадку, якщо він не має можливості надавати Вам роботу через військову агресію. Тобто не через відсутність чи зменшення замовлень, а саме через військову агресію (наприклад, пошкодження виробничих потужностей, відсутність доступу до виробничих потужностей, які знаходяться на окупованих територіях тощо). Якщо ж роботодавець фактично не втратив можливості надавати Вам роботу, призупинення трудового договору за ініціативою роботодавця буде неправомірним. Це може стати підставою для Вашого звернення до органів Держпраці або правоохоронних органів.

Доброго дня, Марино!

Щодо Вашого питання надаємо наступну інформацію.

За загальним правилом, щоб прийняти спадщину, спадкоємець має звернутися до нотаріуса із відповідною заявою:

• за місцем відкриття спадщини (тобто за місцем смерті спадкодавця)
• протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини

Якщо спадкоємець на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем, заяву для прийняття спадщини подавати не треба. У такому випадку спадкоємець автоматично приймає спадщину (якщо від неї не відмовляється відповідною заявою).

У питанні Ви не зазначили, чи проживали Ви разом із батьком. Якщо проживали – то заяву про прийняття спадщини Вам подавати не потрібно. Якщо не проживали – Ви маєте подати відповідну заяву до нотаріуса.

Як це зробити за нинішніх умов?

На сьогодні Кабінет Міністрів України постановою № 164 від 28.02.2022 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" вніс зміни у загальні правила, що регулюють, зокрема, питання прийняття спадщини.

Так, пунктом 3 постанови КМУ  № 164 від 28.02.2022 установлено, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється.

У Вашому випадку це означає, що перебіг 6-місячного строку для прийняття спадщини зупинився 24 лютого 2022 року і продовжиться після того, як режим воєнного стану в Україні буде припинено/скасовано. Тобто строк для прийняття спадщини закінчиться не у червні, а приблизно через 3 місяці після припинення/скасування воєнного стану в Україні. Ми не знаємо точної дати відкриття спадщини, тому не маємо можливості надати Вам точну інформацію, скільки днів після припинення/скасування воєнного стану ще триватиме строк для прийняття спадщини у Вашому випадку.

Крім цього важливими є зміни, внесені до підпункту 2.1 пункту 2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. А саме: вказаним підпунктом визначено, що в умовах воєнного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини.

Для Вас це означає, що в умовах воєнного стану Ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса України із заявою про прийняття спадщини. На підставі даної заяви нотаріус повинен відкрити спадкову справу і вчинити всі дії, які від нього вимагає закон.

Тобто щодо прийняття спадщини Ви маєте два варіанти:

• не чекати припинення/скасування воєнного стану і звернутися до будь-якого нотаріуса України із заявою про прийняття спадщини (на нашу думку, цей варіант є більш прийнятним; щоб не втрачати час, якщо зараз є можливість відкрити спадкову справу, надати нотаріусу всі необхідні документи та інформацію щодо майна спадкодавця);
• чекати припинення/скасування воєнного стану і уже потім звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини із заявою при прийняття спадщини.

В той же час звертаємо Вашу увагу, що відповідно до пункту 3 вищезазначеної постанови КМУ  № 164 від 28.02.2022: свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

У Вашій ситуації це означає: хоча заяву про прийняття спадщини Ви можете подати зараз будь-якому нотаріусу, проте свідоцтво про право на спадщину (як фінальний документ оформлення спадщини) Ви зможете отримати лише після закінчення строку для прийняття спадщини. Тобто після того, як воєнний стан буде скасовано/припинено, зупинений строк на прийняття спадщини відновиться (автоматично) і закінчиться (у вашому випадку – це приблизно 3 місяці після скасування/припинення воєнного стану), - лише тоді Вам буде видано свідоцтво про право на спадщину.